Mobile menu
plg_search_tz_portfolio_content
plg_search_tz_portfolio_categories
Контакты
Новостная лента
Ссылки
Планки | Сувениры
0 Товары 0.00 грн
Корзина Показать
заказать орденские планки он-лайн заказать медальные колодки он-лайн

Орденские планки. Мировой опыт

Мировой опыт орденских планок

Почесні представники відзнак

Нині в широкому доступі можна без проблем знайти інформацію про нагороди різних країн світу – історію їх виникнення, призначення, правила носіння, різновиди тощо. Низку матеріалів з цієї теми представив також наш щотижневик. І якщо раніше ми здебільшого зосереджували увагу на питаннях появи й подальшого «життя» певної відзнаки або нагородної системи, то тепер вирішили відійти від звичного формату, повідавши про такий специфічний відзнаковий атрибут як орденські планки. Хоча, здавалось би, що цікавого й незвичного можна розповісти про невеличкий прямокутний замінник нагороди? Але, як виявилося, – багато що: починаючи з найупорядкованішого в світі «салату» на грудях американських військових і закінчуючи нелогічним «асорті» українських планок, які й досі законодавчо не поєднані в єдину систему. Відзначимо, що нам вдалося провести ексклюзивне дослідження цієї теми, і сьогодні ми пропонуємо його до уваги читачів.

 

Отож спершу докладно з’я­суємо, що таке орденська планка. По суті, це – стрічка до відзнаки, натягнута на стандартну основу (їх розміри можуть суттєво відрізнятись у різних держав), що кріпиться до повсякденної форми одягу за певними правилами й символізує наявність у свого господаря повномірної нагороди. Здебільшого, планка копіює стрічку, використану в оформленні відзнаки, приміром, на колодці медалі. Якщо такої стрічки «велика» нагорода не має, то зовнішній вигляд її планки визначають у відповідному наказі. Крім того, в деяких країнах є відзнаки, наявні лише у формі планки, тобто без більшого металевого «брата», й іноді це навіть можуть бути найвищі державні нагороди.

Послідовність розміщення орденських планок дуже мало відрізняється від порядку розташування самих знаків, та й то певні невідповідності зазвичай пов’я­зані з нюансами носіння нагород із правого чи лівого боку грудей. Правила розміщення планок у різних країнах можуть відрізнятися відстанню між стрічками й рядами планок, граничною кількістю їх розташування в одному ряду, способами кріплення до кітеля, формою та матеріалом планкової основи й іншими особливостями.

Орденские планки

Інколи на планки накладають додаткові (переважно металеві) елементи – гілочки, хрести, цифри… Вони можуть свідчити про кількість нагороджень певною відзнакою або кількома її ступенями (тобто замість, наприклад, трьох планок, що символізують отримання трьох різновидів однієї медалі, носять одну планку, але з трьома накладними деталями різного кольору); участь у кількох боях упродовж однієї військової кампанії або в кількох кампаніях під егідою однієї організації, як, скажімо, у миротворчих операціях ООН тощо. Також накладний елемент може бути обов’язковим атрибутом планки певної відзнаки, приміром, як у державної нагороди України – ордена «За заслуги». І хоча це правило затверджено законодавчо, проте на практиці через вигнуту форму самої планки й відсутність чіткого регламенту цю деталь майже ніколи не додають.

У більшості країн носіння пов­норозмірних нагород передбачено лише в деяких ситуаціях, зокрема – під час участі в параді, церемонії поховання… В інших випадках на парадних одностроях використовують мініатюри відзнак, а на повсякденній формі одягу – планки. Попри розбіжності в нормах їх розміщення в різних державах, усе-таки є спільне правило: планки повин­ні відповідати єдиній естетичній концепції та мати однаковий стандартизований розмір. На жаль, попри те, що за роки незалежності в Україні вибудувалася цікава й багатоманітна система нагород, яка поєднує в собі відзнаки державні, відомчі й громадських організацій, у нас і досі на законодавчому рівні не визначений єдиний стандарт розміру для планок усіх нагород – певний порядок у зазначеному питанні спромоглися навести лише серед відомчих відзнак. Але детальніше про це ми розповімо трохи згодом, а поки що розглянемо практику застосування планок в інших країнах.

 

Уперше стрічки для заміни нагород на кітелях почали використовувати ще на початку XІХ століття у Франції. Зокрема, після заснування 1802 р. ордена Почесного Легіону (докладніше про цю нагороду читайте в «Моментах» № 9/2014 р.) першим Консулом Французької Республіки Наполеоном Бонапартом на повсякденному мундирі замість нагороди або її мініатюри стали носити стрічки ордена. Так само виникли й інші форми кодованого позначення нагородженого: «ро­зетка» або бутоньєрка ордена для носіння на цивільному одязі. Нарівні зі стрічкою Почесного Легіону носили й стрічку італійського ордена Залізної корони Ломбардії, оскільки Наполеона проголосили також королем Італії. За давнім звичаєм, першою розміщували червону стрічку Почесного Легіону, а другою – жовто-зелену стрічку ордена Залізної корони. Проте для італійських військових цей порядок був зворотним, оскільки насамперед вони були підданими Королівства Італії, а вже потім – Французької імперії. Така сама традиція – розміщувати спочатку нагороди своєї країни, а потім – іноземні, збереглася й донині.

Щоправда, тоді практика заміни нагород стрічками не мала великого поширення в інших країнах Європи й була впроваджена в більшості з них лише під час або після Першої світової війни у 10–20-х рр. ХХ століття. Стосовно Франції, то й тепер там передбачено носіння повномірних нагород, їхніх мініатюр і планок, в якій кожна зі стрічок повинна мати єдиний розмір – 37 на 10 міліметрів.

 

Говорячи про планки, цілком логічно буде звернути увагу на систему відзнак Сполучених Штатів Америки, адже в цій країні після Громадянської вій­ни спочатку взагалі заперечували необхідність створення нагород, але з часом, зрозумівши необхідність моральних стимулів для військових, розробили наразі найбільш логічну, структуровану й зручну систему нагород і, відповідно, планок. Хоча інколи через різноманітність і різнобарвність американських планок їх іронічно називають «фруктовим салатом», але це твердження досить поверхове: насправді кожна стрічка має чітко визначене місце, призначення, смислове навантаження.

Орденская планка

Насамперед, слід наголосити, що в США планки виконують кілька функцій, а не лише є «почесними представниками» нагород на повсякденній формі одягу. Саме в цій країні наявні відзнаки тільки у вигляді планок, про що ми згадували вище. Їх носять із правого боку службової уніформи й не надягають на цивільний одяг. Також планка може позначати здобуті навички чи кваліфікацію – такі стрічки зазвичай теж розміщують праворуч. А ті планки, які є еквівалентами повномірних американських нагород, розташовують ліворуч. Отже, обізнана людина може з одного погляду на «фруктовий салат» визначити основні етапи кар’єри його власника, чи перебував він і скільки часу провів у зоні бойових дій, а також у  яких саме кампаніях або операціях брав участь, які має професійні вміння тощо.

В Америці є така форма заохо­чення, як колективні нагороди, тобто коли відзнаку вручають певній військовій частині. Планки зазначених нагород військовослужбовці цієї частини носять праворуч. Окрім кольорів і зображень стрічки, такі планки зазвичай вирізняються з-поміж інших золотим обрамленням контуру в формі лаврових гілок.

Цікаво, що в разі повторного й наступних нагороджень особи тією ж відзнакою, ні самі додаткові знаки, ні їх планки в США не носять. Натомість до стрічок нагород чи планок кріплять так звані кластери – значки, що символізують повторні удостоєння. Наприклад, цифрами позначають повторні нагородження па­м’ят­ни­ми медалями за участь у миротворчих операціях чи інших кампаніях за межами Штатів. Друге відзначення «Медаллю бездоганної служби» позначають бронзовою пряжкою, третє – срібною, а четверте – золотою. До того ж у цьому випадку носять лише останню пряжку. Стріли засвідчують, що їх господар брав участь у бойовому парашутному чи морському десанті, а кріплять їх на медалі, врученій за певну військову кампанію. Таких правил в американській нагородній системі – чимало, проте вони враховують навіть найменші дрібниці та, що найважливіше, самі відзначені дотримуються їх з неабиякою педантичністю.

На відміну від радянської системи, де мав бути закінчений спочатку верхній ряд планок, а потім формувався нижній, в американській завершений вигляд завжди повинен мати нижній ряд, на який надбудовуються наступні планки. До того ж у ділянці коміра їх можна розташовувати «ялинкою», щоб частина стрічок не була закрита. Це питання особливо важливе, адже зверху в США розміщують найвищі нагороди, а найнижчим відведено місце над серединою лівої нагрудної кишені.

Окремо в нагородній системі Сполучених Штатів слід розрізняти армію (всі її підрозділи) та поліцію, пожежників і гвардію. Зокрема, військовий не має права носити поліцейські нагороди, і навпаки. Тобто якщо особа раніше служила в армії й мала певні заохочення, а нині перебуває на службі в поліції, то вона може носити нагороди або планки, отримані нею лише як правоохоронцем. Нагородна система армії єдина для всієї країни, а поліцейська – різна для кожного штату.

Закінчуючи тему американських планок, маємо згадати ще один важливий момент. Після масового поширення орденські планки певний час кріпилися до одягу здебільшого за допомогою шпильки, інколи їх пришивали або на гачках підвішували за петлі на кітелі (останній варіант і досі застосовують у Франції). Однак у США розробили систему «пінс» (її також називають «гвіздки», «єврокріплення», «батерфляй»), яка нині набуває популярності в світі через зручність і легкість використання. Завдяки металевим стержням у кутках планкової основи й спеціальним затискачам, вона дозволяє рівно й швидко кріпити й знімати планки, не пошкоджуючи одягу.

 

Актуальним є також досвід Ізраїлю у використанні орденських планок, адже попри постійну участь у різних військових конфліктах, у цій державі також заперечували необхідність відзнак, а потім затвердили їх незначну кількість (детальніше – в «ІЗ» № 38/2014 р.). Це позначилося на правилах носіння планок: певний час регламенту зазначеного питання взагалі не було, тож кожен чинив на власний розсуд. Наприклад, якщо в поліції та службі в’яз­ниць носили планки не тільки «бойових» нагород, а й відзнак «за заслуги», то в армії прикріплювали планки лише до військових нагород.

Орденська планка

Наприкінці 1980-х були законодавчо визначені способи носіння нагородних планок на військовій формі. Ці правила встановлює Генеральний штаб Армії оборони Ізраїлю, проте вони діють і для поліції, і для служби в’язниць. Зокрема, передбачено, що повнорозмірні медалі дозволено надягати в День незалежності, День пам’яті полеглих, на військових парадах і державних церемоніях, а також на інших церемоніях відповідно до розпорядження міністра оборони. В інших випадках носять нагородні планки єдиного розміру, які розміщують по три в ряд зверху вниз і справа наліво, де права сторона – середина форменого одягу. Знаки участі в певних бойових діях завжди мають бути розташовані знизу або праворуч, а планки медалей і цалаш (нагорода, що спочатку була лише у формі відзначення в наказі, а потім до неї додали грамоту та планку) – зверху або ліворуч.

Загалом у кожній країні є певні особливості щодо носіння планок. Наприклад, в Австрії ширина стрічки досить велика – від 40 до 45 мм, що пов’язано з багатовіковою історією деяких нагород, тому розташовують їх лише по три в один ряд. У Польщі та Франції стрічки розміщують на основі, що значно відрізняється за кольором від кітеля або сорочки, щоб таким чином виділити планки.

Артем СОПОВ,
керівник «Планки. Орг»,

Олександр СОПОВ,
директор ВТО «Орден»,

 

Анна ТОРГОНЕНКО, «Моменти»